В минулому річки були невід'ємною частиною ландшафту Ізраїлю, а їх водоносносний потенціал становив 300-400 млн. куб. метрів на рік. З тих пір багато що змінилося. Практично всі ізраїльські річки, за незначними винятками, пересохли. Причиною цього є хронічний дефіцит води, гостро необхідної і містам, і промисловості, і сільському господарству. Вода з річок забиралася повністю, причому, як правило, максимально близько до витоку. Крім цього, загальна ситуація погіршувалася ще й тим, що в русла річок постійно скидалися промислові та побутові стічні води.

Останнім часом в цій галузі намічаються нарешті деякі позитивні зрушення. У листопаді 1993 року було засновано Національне управління у справах ізраїльських річок, на яку покладається нагляд за очищенням і відновленням річок. До його складу увійшли представники кількох міністерств і громадських організацій, стурбованих проблемами охорони навколишнього середовища. Управління займається координацією діяльності різних відомств з очищення річок, відновлення природних ландшафтів країни, екологічних систем, флори і фауни, а також проведенням освітніх і дослідницьких програм і проектів туризму та відпочинку, що передбачають розвиток районів, прилеглих до річкових берегів. За безпосереднє здійснення проектів відповідають місцеві органи, при тому, що Управління залишає за собою такі функції, як загальне планування, координація та професійний нагляд. Були створені також регіональні річкові управління, структура і завдання яких аналогічні структурі та завданням Національного управління річок, але орієнтовані на місцеві проблеми.
Успіхи, досягнуті за останні роки, дозволяють сподіватися, що в кінцевому рахунку вдасться уникнути зникнення ізраїльських річок. В якості першого кроку Управління розробило модель відновлення річок і визначило першочергові завдання. Були проведені наукові дослідження з метою збору даних по такому колу питань, як джерела прісної води і причини їх забруднення, гідрологія, якість води, флора і фауна, історичні та археологічні пам'ятки окремих районів, ландшафти, туристичні маршрути, землекористування та екологічні проблеми в басейнах річок . Результати більшості цих робіт вже узагальнено і на їх основі проводиться оцінка реабілітаційного потенціалу кожної з річок. В ході досліджень було розглянуто і такий аспект, як ймовірна реакція на плановані зміни. У будь-якому випадку необхідно попередити нанесення подальшої шкоди біологічному та ландшафтному різноманіттю охоплених проектом регіонів. У тих місцях, де плановані зміни можуть привести до порушення біологічної рівноваги і загибелі унікальних природних багатств Ізраїлю, пропонується звести втручання в процеси, що відбуваються до мінімуму і обмежитися консерваційними заходами. У районах з досить стабільною екологією можливо більш широке здійснення різних проектів, у тому числі туризму та відпочинку.



Облік якості води

Успіх програми з відновлення річок в значній мірі залежить від вирішення проблеми стічних вод, що набуває в Ізраїлі все більшої гостроти. Зростаючі темпи урбанізації та збільшення щільності населення в приморській смузі від Хайфи до Ашкелона привели до того, що обсяг стічних вод перевищив можливості їх повторного використання для потреб сільського господарства.
До 1991 року відомства, які планували роботи з відновлення річок, виходили з передумови, що необхідно повністю припинити скидання в річкові русла будь-яких стічних вод і поповнювати їх виключно за рахунок прісної води. Однак ряд посушливих років, що послідували услід за тим продемонстрували нереальність відновлення ізраїльських річок за рахунок однієї лише прісної води. Політика, заснована на категоричній забороні скидання в річки будь-яких стічних вод, незалежно від ступеня їх очищення, в даний час піддалася перегляду. Допускається скидання в русла річок очищених стічних вод, якщо очевидна неможливість їх поповнення за рахунок прісної води. Завдяки цьому запобігається повне пересихання річок, забезпечується функціонування екологічної системи в цілому, а також діяльність сфери відпочинку і туризму. Проте скидання очищених стічних вод повинно здійснюватися в умовах суворого контролю, що дозволяє уникнути небажаних наслідків як естетичного, так і санітарного характеру, погіршення якості грунтових вод або забруднення пляжів.
Здійснення названих програм передбачає установку для кожної річки стандартів якості стічних вод за фізичними, хімічними та мікробіологічними параметрами, які приймають до уваги вміст зважених твердих частинок, органічних речовин, азоту, а також патогенних мікроорганізмів. При цьому повинна забезпечуватися рівновага між вимогами екологічного характеру (наприклад, заболочування або порушення санітарних норм) і економічними міркуваннями.

Очевидно найбільш серйозну проблему представляє відновлення Кішону, самої забрудненої річки Ізраїлю. Семідесятікілометрова річка бере свій початок в Ізреел долині і впадає в Середземне море неподалік від Хайфи. Аналіз донних наносів свідчить про високу концентрацію важких металів - наслідок продовжуються десятиліттями промислових скидів декількох найбільших в країні хімічних підприємств, а також побутових стічних вод і пестицидних стоків.
Враховуючи складність відновного процесу, регіональна екологічна асоціація Хайфи, спільно з Міністерством охорони природи Ізраїлю, вирішили насамперед провести обстеження потенційної ємності екосистем Хайфського затоки та річки Кішон. В результаті була отримана істотно важлива інформація з широкого кола питань, включаючи якість води в річці та її притоках, джерела забруднення, характер і концентрація скидів.
У 1994 році було створено Управління у справах річки Кішон, друга постійно діюча установа такого роду в Ізраїлі, в завдання якої входить відновлення річки і перетворення її в регіональну зону відпочинку. Відновлювальна програма передбачає припинення всіх скидів в річку промислових та побутових стічних вод, видалення і очищення мулу, протипаводковий захист, благоустрій берегів і створення зони відпочинку та туризму, в тому числі Кішонского річкового парку і причалу для рибальських човнів. Вище за течією, в районі Кирьят-Тівон, перед входом Кішон в Хайфську промислову зону, була впорядкована трикілометрова ділянка берега.
Як і в інших подібних випадках, темпи відновного процесу визначаються тим, наскільки швидким і ефективним буде припинення промислово-комунальних скидів у річку. Одним з важливих кроків у цьому напрямку є здійснення модернізації та розширення Хайфської водоочисної станції. Інше значне досягнення - це укладена в 1997 році угоду між Міністерством навколишнього середовища та сім'ю основними забруднювачами річки (в тому числі концерном "Хайфа Кемікалз", найбільшим в світі виробником добрив та хімікатів, і Хайфським нафтопереробним заводом) про виконання суворого графіка поетапного припинення всіх промислових скидів в Кишон до кінця 2003 року. Хоча очисні споруди на цих підприємствах повністю увійдуть до ладу лише до названого терміну, моніторинг вже свідчить про наявність певних позитивних результатів. Так, в річці помічені зграї риб і - поки що поодинокі - особини водних черепах. Управління у справах річки Кішон висловлює сподівання, що інтенсивна діяльність, що ведеться в чотирьох напрямках (формування бази даних про стан річки, припинення забруднень, створення паркових зон і довгострокове планування заходів з екологічної реабілітації), дозволить перетворити Кишон і його околиці в "зелені легені" Хайфи.

Йордан є чи ні найвідомішою річкою на землі - її релігійне, історичне і культурне значення визначається в першу чергу біблійними розповідями. Унікальні геоморфологічні характеристики цієї річки, її звивисте русло, неповторні ландшафти надають цьому району особливу екологічну цінність. До берегів Йордану спрямовуються паломники та туристи з усього світу.

І тим не менше, хоча в своїй верхній течії річка і відрізняється високою якістю води (рівень мінералізації ніколи не перевищує 20 мг хлоридів на літр), нижня частина Йордану, на південь від озера Кінерет (Галілейського моря), поділяє сумну долю більшості ізраїльських річок. Колись повноводний потік через запружіванія Кинерета і річки Ярмук перетворився у жалюгідний струмок. На жаль, справедливий гіркий жарт з приводу того, що в Йордані більше історії, ніж води. На якість води в нижній частині Йордану негативно впливають як сезонні коливання рівня мінералізації (викликані в першу чергу тією обставиною, що багато мінералізовані джерела були відведені від Кинерета в річку, щоб знизити рівень мінералізації озера, що є головним резервуаром прісної води), так і промислово- побутові скиди. У багатьох місцях якість води настільки низька, що вона стала непридатною для використання в сільському господарстві.
Національне управління у справах ізраїльських річок включило 30-кілометрову ділянку Йордану - від того місця, де він випливає з Кинерета, до моста Нахарай - в першочерговий список відновлювальних заходів. Відповідно, було створено Управління з проблем Йордану, проведені необхідні обстеження та розроблено генеральний план робіт. Великі надії покладаються на міжнародну допомогу в справі відновлення Йордану. В рамках близькосхідного мирного процесу був запропонований план спільних дій Ізраїлю і Йорданії з відновлення річки, в значній своїй частині є кордоном між двома державами. Згідно з цим планом, прісна або очищена вода буде надходити в русло Йордану, щоб забезпечити його повноводність; передбачається благоустрій річкових берегів. Розглядаються навіть пропозиції по перетворенню річки в судноплавну - хоча б у тій мірі, щоб по ній могли проходити рибальські човни, що демонструють епізоди біблійної історії; намічається також благоустрій традиційних місць хрещення. Завдання в цілому формулюється як перетворення Йордану в живу повноводну річку, що об'єднує сусідні держави в рамках спільних проектів заради миру і довготривалого співробітництва.
​

Підвищення зацікавленості населення в охороні навколишнього середовища, широке співробітництво різних відомств і виділення відповідних коштів на відновлювальні проекти сприяли поліпшенню стану багатьох ізраїльських річок. Були засновані як Національне управління у справах ізраїльських річок, так і місцеві аналогічні організації, проведені екологічні обстеження, здійснено всеосяжне і детальне планування та розпочата практична робота з відновлення річок. Разом із цим, рішення суду та інші заходи впливу змусили промислові підприємства і муніципалітети приступити до спорудження очисних станцій та установок попередньої внутрішньозаводської очищення, що має в найближчі роки призвести до максимального зниження скидання стічних вод в русла річок.
Важливість заходів з відновлення річок для країни з такою високою щільністю населення очевидна і для тих, хто займається довгостроковим плануванням на національному рівні. Охорона річок і їх берегів стали найважливішим елементом генерального плану розвитку, оскільки річки грають першорядну роль у справі збереження природного водного та екологічного балансу, а їх басейни служать зонами відпочинку і "зеленими легенями" для навколишніх міст.
Досягнуті в масштабах всієї країни результати очевидні. У 1999 році була введена в лад обладнана за останнім словом техніки очисна станція, переробна більше 60% всіх стічних вод Єрусалиму - завдяки чому більше не страждають ні нюх, ні зір подорожуючих по берегах річки Сорек. Існують плани перетворення цього регіону в ландшафтний заповідник, який буде простягатися від юдейських гір на сході до Середземноморського узбережжя на заході.
У 1996 році була введена в лад очисна станція біля Хедери, міста, розташованого на півдорозі між Хайфою і Тель-Авівом. Завдяки цій станції істотно знизився рівень небезпечних скидів в річку Хедера. Розпочато нарешті роботи по розбивці в цьому районі великого парку, запланованого понад двадцять років тому. Справа в тому, що в 70-і роки в хедері була збудована перша в Ізраїлі електростанція на вугіллі, що стала ще одним джерелом забруднення навколишнього середовища. В якості компенсації за її спорудження жителям було обіцяно створити зону відпочинку з водним парком - охолоджуючі води електростанції будуть надходити в плавальний басейн і дозволять організувати різні водні атракціони.
На півночі країни намічено створити туристичну зону в околицях ріки Ципора, що збігає з пагорбів Назарета в долину Звулун і впадає тут в Кишон. Прекрасні ландшафти цих місць поєднуються з історичними пам'ятками, головні з яких зосереджені в стародавньому місті Ципора.
Відновлення ізраїльських річок сьогодні вже стає реальністю. Треба сподіватися, що завдяки науковим дослідженням, довгострокового планування і серйозним капіталовкладенням вдасться врятувати ці життєво важливі для країни екологічні системи, реалізувати їх ландшафтний потенціал і перетворити річкові береги в зони відпочинку та туризму.
​