Ізраїль, розташований на самому краю пустельної зони, завжди страждав від гострого браку води. Археологічні розкопки в Негеві і інших частинах країни показують, що місцеві мешканці намагалися якось зберегти воду ще багато тисячоліть тому - про це свідчать різноманітні системи для збору, зберігання і перевезення дощової води.

Загальний річний обсяг поновлюваних водних ресурсів становить приблизно 60 мільярдів кубічних футів (1,7 мільярда кубометрів). Близько 65% цього обсягу витрачається для зрошення, а решта - для потреб міст і промисловості. Вода в країні надходить з річки Йордан, озера Кінерет і системи дрібних річок і потічків. Також використовуються природні джерела і грунтові води в контрольованих кількостях, що дозволяють запобігти їх виснаженню і засоленню.

Оскільки в країні максимально витрачаються всі прісноводні ресурси, розробляються різні альтернативні можливості їх поповнення, зокрема, вторинна обробка жорстких стічних вод і опріснення морської води. З метою подолання нестачі води основна частина водних ресурсів в Ізраїлі об'єднана в єдину мережу. Її центральна артерія - національний водовід, будівництво якого було завершено в 1964 році. Він доставляє воду з півночі країни в посушливі південні райони за допомогою розгалуженої системи гігантських труб, водопроводів, відкритих каналів, резервуарів, тунелів, дамб і насосних станцій.