Економіка

Економіка

  •   Факти про Ізраїль: Економіка
  • Фото: И. Штульман
     
    עובד אדמתו ישבע לחם... משלי י"ב: י"א

     
    Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом ... (Книга Притч 12:11)

     
    Ізраїль довгі роки відрізнявся найвищими в світі темпами зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). У 2003 році, після дворічного помітного уповільнення в практично всіх видах економічної діяльності, було розпочато відновлення економіки країни, яке триває й донині. Економічні показники за 2007 рік підтверджують цю тенденцію. У 2006-2007 роках валовий внутрішній продукт (ВВП) продовжував свій швидкий ріст. У 2006 році він склав 5,1 відсотка незважаючи на другу ліванську війну, яка викликала зниження ВВП на 0,7%. Швидке оздоровлення економіки та продовження успішного зростання знову було досягнуто в першу чергу завдяки діловому сектору, який виріс на 6,4 відсотка. Це призвело до збільшення ВВП на душу населення до $ 20,138 в 2006 році.
    У 2006-2007 роках країна продовжувала успішно рухатися до досягнення своїх основних макроекономічних цілей: дуже низький, іноді навіть негативний рівень інфляції, вкрай низький бюджетний дефіцит і обмежений ріст витрат на державні потреби. У той же час Ізраїль продовжував залучати капіталовкладення на тлі швидкого зростання експорту. Вперше був досягнутий позитивний торговий баланс. Ці тенденції тривали і в першій половині 2007 року, а прогноз на цілий рік передбачав продовження економічного зростання в відсутність інфляції, низький бюджетний дефіцит і економічну стабільність на всіх фронтах.
    В кінці 2008 року, коли похитнулися світові фінансові гіганти і здавалося, що ринки перебувають на межі краху, ніхто не знав, як впорається з кризою тендітна, орієнтована на експорт ізраїльська економіка. Проте Ізраїль довів, що справжня економічна міць полягає не тільки в швидкому розширенні в оптимальних умовах, а й в умінні зберегти стабільність під час економічного спаду.

     
  •  
  • Сильні позиції напередодні кризи

  •  
    Коли в 2008 році наслідки фінансової кризи ударною хвилею прокотилися по світовій економіці, Ізраїль виявився добре підготовлений до шторму. З макроекономічної точки зору, ізраїльське народне господарство вийшло на найсильніші за більш ніж 60 років незалежності позиції. Дефіцит держбюджету було значною мірою взято під контроль, національний борг піддався різкому скороченню - завдяки рішучому зменшенню державних витрат і збільшенню податкових надходжень. Ізраїль став магнітом для іноземних інвестицій і в перший раз у своїй історії зареєстрував позитивне сальдо торгового балансу.
    Глобальна криза могла покласти край цій позитивній динаміці, проте ізраїльський потенціал зростання виявився досить міцним, щоб витримати наслідки фінансової бурі 2008 року.
  • Ізраїль витримує рецесію

  •  
    Стійкість ізраїльської економіки в настільки нелегкі часи пояснюється трьома основними причинами. Перша причина полягає в консервативному характері банківського сектора Ізраїлю. Сильна система регулювання та вироблена на гіркому досвіді 80-х років традиція помірності вберегла ізраїльські банки від інвестицій в авантюрні фінансові інструменти, наслідки яких виявилися настільки катастрофічними в США і Великобританії. Крім цього, нервозність світових інвесторів заспокоїли показники високої капіталізації ізраїльської банківської системи.
    Інша причина полягала в готовності ринку праці проявити гнучкість у пристосуванні до нової реальності. Головні учасники ринку, в першу чергу Гістадрут (найбільша федерація праці Ізраїлю), зрозуміли мудрість згоди на короткострокове скорочення зарплати на ранніх етапах кризи, тим більше, що відповідно до глобальної динаміки, безробіття в країні також істотно зросло. Коли ж протягом 2009 року економіка знову повернулася до поступального розвитку, заробітна плата та зайнятість швидко повернулися на колишній рівень, у той час як ринки праці в США і Європі продовжували свою стагнацію.
    Однак найвидатнішим фактором стійкості в кризі виявився внутрішній попит. Хоча з початком рецесії ізраїльтяни скоротили витрати на покупку товарів тривалого користування, рівень споживання товарів короткочасного користування практично не змінився - населення пішло навіть на скорочення особистих заощаджень, щоб компенсувати падіння доходів. Готовність ізраїльського споживача дати "кредит довіри" своїй економіці стала головним чинником підтримки ВВП на стабільному рівні і дозволила Ізраїлю відносно легко перенести кризу. Із завершенням глобальної рецесії в 2009 році, внутрішні витрати на всі види товарів і послуг швидко вийшли на докризові позиції, продовжуючи розганяти економіку країни.
  • Довгостроковий потенціал

  •  
    Ізраїльське "економічне диво" - це набагато більше, ніж просто історія спадів і підйомів. Це історія економіки, яка була побудована з нуля, пережила численні кризи і позбавлення, і все ж домоглася успіху на принципах вільного ринку, забезпечивши громадянам країни високий рівень життя.
    Ізраїль з населенням всього 7,7 мільйонів чоловік (до кінця 2010 року) завоював найвищу репутацію в усьому світі в першу чергу завдяки своїм видатним досягненням в сільському господарстві, агротехніки, зрошенні, використанні сонячної енергії та індустрії високих технологій. Широко відомі й ізраїльські "старт-апи". Інтенсивні наукові дослідження і розробки навіть у традиційних галузях промисловості перетворили Ізраїль з землі, де тече молоком і мед, в державу високих технологій, включаючи програмне забезпечення, зв'язок, біотехнології, фармацевтичну промисловість і нанотехнології.
    Угоди про вільну торгівлю, укладені протягом трьох років з Сполученими Штатами, Європейським Союзом і кількома країнами Латинської Америки, спростили розширення експорту товарів і послуг (у 2008 році він перевищив 80 мільярдів доларів) і участь Ізраїлю в міжнародній комерційній діяльності, яка теж зробила свій внесок у прискорення зростання економіки країни.
  • Шекель

  •  
    Ізраїльська грошова одиниця шекель (в липні 2010 року 1 шекель дорівнював $ 0,26) відомий ще з другого тисячоліття до нашої ери як одиниця ваги для розрахунків за допомогою золота і срібла. Він згадується в Біблії, коли Авраам вів переговори про покупку поля "і печери Махпела, яка на кінці поля його". І сказав тоді Авраам: "... я даю тобі за поле срібло, візьми у мене, і я поховаю там померлу свою." Ефрон, якому належала ця земля, відповідав Авраамові: "... земля коштує чотири сотні шеклів срібла ... Авраам вислухав Ефрона і відважив ... чотириста шеклів срібла, яке ходить у купців." (Буття, 23:13, 15-17)
  •