Збіг? Можливо. Проте зростання популярності близькосхідних ароматів та смаків змушує по-новому подивитися на ізраїльських кухарів, які охочі займатися своєю справою за кордоном.

Мабуть, найкращим прикладом цього є Йотам Oттоленгі, 44-річний уродженець Єрусалима, який уславився у Великій Британії своїми лондонськими магазинами-кафе-ресторанами: в Ноттінг-Хіллі, Кенсінгтоні, Белгравії, Сохо та Іслінгтоні.

Світового визнання Oттоленгі здобув після публікації «Куховарської книги», написаної у співавторстві з його арабським колегою, шеф-кухарем із Єрусалима, Самі Тамімі (2008), та книги «Багато» (2010), відзначеної нагородами, й «Єрусалим: Куховарська книга» (2012), що також написана спільно з Тамімі. Він має ступень магістра з порівняльної літератури Тель-Авівського університету. У вихідні дні він веде розділ про їжу в газеті «Guardian» .

"Зважаючи на безліч кулінарних традицій, з акцентом на середземноморські, ми прагнемо об’єднати їх і здивувати відвідувачів," – повідомляє Oттоленгі.

Додавання ізраїльських штрихів

Підхід Oттоленгі може стати рецептом «перемоги» для ізраїльських кухарів, які працюють за кордоном.

Алон Шая зізнається, що йому подобається додавати до меню Домініка ізраїльські штрихи – наприклад, подати смажене козяче плече з овочами, приправлене ізраїльською шакшукою (яйце-пашот у гострому томатному соусі). "Я даю змогу моїй спадщині проявитися в меню таким чином, що воно все ще залишається італійським".

Шеф-кухар Домініка

Алон Шая

Фото Вілла Бланта / StarChefs.com

Подібно до страви, котру Алон Шая скуштував у тель-авівському ресторані Абраксас Північ, кухар створив власну –  зі смаженої цвітної капусти, приправленої збитим козячим сиром «фета» з оливковою олією та свіжим чілі.

"Як на мене, ця страва буквально вигукує – «Ізраїль!» Хоча, на чиюсь думку, вона може вигукувати – «Італія!»" – говорить Шая, який мав номінацію на нагороду Найкращий новий шеф​​-кухар у своєму регіоні та був названий журналом «Esquire» зразковим шеф-кухарем, а також – Зіркою, що сходить 2012 року StarChefs.com.

Алон Шая народився у Бат-Ямі 1979 року, був вихований у Філадельфії, але зберіг міцний емоційний зв'язок із батьківщиною. У червні 2011 року, під час поїздки до Ізраїлю з іншими кухарями Нового Орлеану, він був настільки вражений краєвидами, що запропонував руку і серце своїй дівчині в Яффо, на вершині пагорба, що височив понад пляжем.

Щорічні пасхальні седери, котрі влаштовує кухар у Домініку, приваблюють сотні відвідувачів –  євреїв та неєвреїв. Шая використовує деякі рецепти своєї матері та завершує вечір традиційною стравою з маци, випеченою у дров'яній печі для піци.

"Хлопець з ізраїльським баченням"

Майкл Соломонов народився 1978 року. Як і Шая, виховувався, переважно, в Сполучених Штатах. Він – носій ізраїльського духу в Загаві ("золото" – іврит).

Шеф-кухар Майкл Соломонов

Фото Майкла Персико

Ресторан було засновано 2008 року на згадку про брата Майкла Соломонова, який загинув у бою на ліванському кордоні на Йом-Кіпур 2003 року. Соломонов хотів ввести у Філадельфії такі страви, як хумус і лафа, виготовлені з імпортних ізраїльських продуктів. Для декору ресторану був використаний єрусалимський камінь, а одну зі стін прикрашала величезна фотографія Єрусалимського ринку Maхане Єгуда.

"Я хочу, щоб відвідувачі зрозуміли, що там відбувається, й, як на мене, найпростіше це зробити саме через їжу", – коментує Соломонов.

З часом меню перетворилося на певну американо-ізраїльську суміш. Спочатку Соломонов увів страви, котрі називає «дещо для перехожих», включаючи марокканський суп і курячий шашлик (мариновані шматки м'яса на рожні) з ізраїльським кускусом та ізраїльськими помідорами.

Сьогодні його шашлик готують з органічних маринованих курячих стегенець в поєднанні з пенсільванською молодою картоплею, приправленою заатарем і смаженою в Ізраїльській оливковій олії цибулею, вимоченою в оцті, та прикрашають органічною петрушкою.

"Я ніколи не куштував такого в Ізраїлі, це – спогад, – каже Соломонов. – Я – хлопець з ізраїльським баченням".

Відео: Соломонов розповідає про своєжиття, харчування та про Ізраїль​

Декілька років тому, на зборах із зібрання коштів для єврейського екологічного НДО Хазон, Соломонов презентував страву з використанням органічної оливкової олії, маслин, кунжуту і продуктів, що імпортовані з Нектар Негев, Ізраїль. Він викупив увесь запас наявної у компанії оливкової олії для використання у своєму ресторані.

"Якби не було цих продуктів, Загаву було б кепсько, адже вони цілком унікальні та є чудовим зразком ізраїльських сільськогосподарських інновацій", – говорить Соломонов.

Танцюрист-декоратор тортів

Всесвітньовідомий стиліст тортів Рон Бен-Ізраель, більш відомий як "Солодкий Геній", на популярному однойменному шоу був помічений Мартою Стюарт в 1996 році, а вже 1999 року в Сохо, на Манхеттені, був відкритий його заклад Торти Рона Бен-Ізраїля, котрий неодноразово отримував нагороди. 

Бен-Ізраїль на шоу «Солодкий Геній»

Фото люб'язно надане Food Network

Бен-Ізраель, який зростав у Тель-Авіві, протягом 15 років був професійним танцюристом. Після служби в армії він приїхав до Нью-Йорка з ізраїльською трупою Бат-Дор, а потім танцював у Канаді, де й мав підробіток у пекарнях (випікав пироги). У 36-річному віці він припинив займатися танцями та став заробляти на життя тортами.

У Нью-Йорку незвичні весілля та вечірки отримують від Рона Бен-Ізраеля кондитерські вироби, на виготовлення яких для його співробітників – шеф-кухаря і восьми пекарів –потрібні тижні. Його торт заввишки 12 футів і завширшки 8 футів, представлений в 2007 році на святкуванні сторіччя готелю Нью-Йорк Плаза, виготовляли 17 кондитерів.

"Одне з моїх найперших вражень, що дуже надихало, було спостереження за тим, як мама робить шніцель", – каже Бен-Ізраель, маючи на увазі паніровані смажені курячі котлети, типові для ізраїльського обіднього столу. "Вона ставила три однакові за розміром чаші для яєць, борошна та панірувальних сухарів. Увесь процес був цілком методичним і завершувався смачними шніцелями. У виробах із тіста [теж має бути] певний порядок, він є запорукою гарного продукту".

Бен-Ізраель щороку приїздить до своєї родини в Ізраїль, іноді відвідує місцеві кулінарні школи, включаючи Бішулім – ізраїльський Інститут кулінарного мистецтва та Естеллу. Він упевнений, що успіх "Солодкого Генія" змінив його життя й сподівається зробити ізраїльську версію цього шоу.

Honey & Со (Мед & Ко)

Улітку 2012 року ізраїльські шеф-кухарі Ітамар Срулович і Саріт Паккер відкрили Мед & Ко – ресторан на 25 місць, в Лондонському житловому районі Фіцровія. Вони зустрілися десять років тому, під час роботи в італійському ресторані в Герцлії, а згодом вирушили до Лондона і залишилися там.

Паккер навчався у кулінарній школі, потім влаштувався на роботу – спочатку як шеф-кондитер, проте невдовзі став шеф-кухарем в одному із ресторанів Йотама Оттоленгі. Срулович, який не мав офіційної освіти, та зростав на кухні етнічно різноманітного Єрусалима, працював приватним кухарем.

Мед & Ко об'єднує в собі випічки Паккера ("Моя дружина – геній печива, один з найкращих кондитерів у світі") та пікантні страви Сруловича, плюс домашній хліб та джеми.

Особливістю ресторану також є пряне листя близькосхідного винограду, фаршироване м'ятою, цибулею-пореєм і виноградом.

"Ми не шкодуємо часу, щоб зробити цю трудомістку традиційну страву – вручну згорнути листя і наповнити їх так, як слід, і це чудово!" – каже Срулович. "Це – та їжа, на якій ми зросли і до якої звикли".

Меню Меду & Ко часто мають ізраїльські штрихи: приготовлена на повільному вогні ​​нога ягняти з пелюстками троянд, увінчана пряним єменським счугом. "Більшість наших трав привезені з Ізраїлю," – каже Срулович. – "Коли нам вдається дістати їх, ми неодмінно їх використовуємо, бо ізраїльська продукція дивовижна".

Тахіні Кофта від Йотама Oттоленгі

(друкується з дозволу автора)

З цим рецептом із британського телесеріалу Oттоленгі про середземноморську кухню "...я потрапляю до Ізраїлю, країни, котра справила найбільший вплив на мою кулінарну освіту", – написав шеф-кухар у своїй колонці «Guardian». – "Ця страва уособлює собою кулінарну велич країни".

3 ст. ложки оливкової олії, плюс певна кількість для поливу зверху;

3 великі цибулини, очищені та порізані скибочками завтовшки 5 мм;

400 г фаршу яловичини;

400 г фаршу баранини;

50 гр вимоченого у воді та віджатого черствого хліба;

2 зубчики часнику (очищених і подрібнених);

15 г крупно порізаного листя петрушки;

1 ½ чайні ложки меленого духмяного перцю;

15 г кедрових горіхів;

Сіль і перець.

Для соусу тахіні:

130 г пасти тахіні;

3 ст. ложки лимонного соку;

1 зубчик часнику (очищений і подрібнений);

20 г дрібно нарізаної петрушки, плюс 1 ст. ложка додатково для прикрашання;

½ ч. ложки кайєнського перцю, плюс певна кількість додатково для прикрашання.

Поставте велику сковорідку на середній вогонь. Налийте в неї дві столові ложки олії, покладіть цибулю, протягом 10–15 хвилин помішуйте до золотистого кольору і карамелізації. Покладіть обсмажену цибулю на деко розміром 30 см х 20 см і відставте убік.

Для соусу збийте разом тахіні, лимонний сік, часник, петрушку, кайєнський перець, половину чайної ложки солі і 80 мл [1/3 чашки] холодної води до отримання однорідної маси – соус має стати густим, схожим на мед. Якщо він дуже густий, додайте ще трохи води, якщо занадто рідкий – трохи тахіні.

У великій мисці змішайте руками обидва фарші, вимочений хліб, часник, петрушку, запашний перець, половину чайної ложки солі і половину чайної ложки перцю. Як тільки утвориться однорідна суміш, сформуйте з неї пиріжки розміром приблизно 1,5 см завтовшки і 5–6 см завширшки.

Поставте велику сковороду на середній вогонь і додайте столову ложку оливкової олії. Коли сковорода розігріється, посмажте пиріжки приблизно 2 хвилини з обох боків до золотисто-коричневого кольору (напівготовності). Покладіть їх щільно на деці зверху цибулі.

Покрийте пиріжки соусом тахіні та присипте зверху кедровими горішками, а потім петрушкою і щіпкою кайєнського перцю. Поставте деко з пиріжками під розігрітий гриль на 3–5 хвилин, поки кедрові горішки та тахіні не стануть золотистими, а тахіні не утворить скориночку.

Приберіть деко з гриля, збризніть оливковим маслом і подавайте гарячим з питою.​