Маргаріта Ормоцадзе
Журналіст, спеціально для РБК-Україна



- Давайте поговоримо про очікування від перемоги республіканця Дональда Трампа на виборах президента США. Як до передвиборчих обіцянок Трампа поставилися в Ізраїлі, і як ви оцінюєте вплив політики, яку він буде проводити, на Близький Схід?

- Само собою зрозуміло, що вибори в США - це велика і дуже цікава тема. Результати виборів зачіпають будь-яку країну і хвилюють багатьох людей. Як наслідок, ми бачимо багато думок і висловлювань про підсумки виборів, є різні спекуляції на цю тему, іноді навіть маніпуляції.

Що ж стоїть за результатами цих виборів – передбачити важко. Давайте почекаємо, поки буде сформовано адміністрацію, і вона зробить свої перші кроки.

- Як в Ізраїлі оцінювали саму передвиборчу кампанію? Наприклад, Дональд Трамп неодноразово висловлювався однозначно на користь Ізраїлю, але, разом з тим, зробив необережні заяви, після яких його зять, бізнесмен і видавець Observer Джаред Кушнер навіть виходив з публічною заявою про те, що його тесть – не антисеміт. Як суспільство в Ізраїлі реагувало ці події?

- Передвиборна кампанія в США – це внутрішня справа американців. Ми в ці питання не втручаємося. Під час цієї кампанії були різні заяви, як з боку Трампа, так і з боку Хіларі Клінтон, а раніше і інших кандидатів. Ми прекрасно знаємо, що в будь-якому демократичному суспільстві передвиборна кампанія – це одне, а після виборів починається щось інше, якісь нові процеси. І я б не брався судити і робити висновки на підставі того, що сказав той чи інший кандидат, і з якою метою. Скоро буде сформований кабінет Трампа, і буде зрозуміло, які пріоритети у зовнішній політиці будуть у США.

Але з великою впевненістю ми можемо сказати, що відносини між Ізраїлем і США міцні. Ми союзники, і у нас дуже теплі зв'язки в усіх сферах і на всіх рівнях. Ми впевнені, що наша дружба і теплі відносини будуть продовжуватися.

- Вважається, що в Ізраїлі дуже потужне російське лобі. Проте, під час голосування в ЮНЕСКО за статусом Храмової гори, Росія Ізраїль не підтримала та проголосувала проти. Як ізраїльське суспільство розцінює таку позицію, і що в цілому для Ізраїлю значить Храмова гора, а також міжнародний статус Єрусалиму?

- Для Ізраїлю це питання дуже чутливе. Всім відомий зв'язок між єврейським народом та Єрусалимом. Нам здається, що сьогодні мова йде про істотну політизацію роботи ЮНЕСКО - організації, яка повинна наближати і зближувати народи за допомогою різних проектів і програм. На базі резолюції по Храмовій горі, яка поставила питання про єврейської святині, відбулася сильна політизація. Ясно, що ніхто не може заперечувати зв'язок єврейського народу і Храмової гори. Ми ставимося дуже серйозно до цього, і заявили про це країнам, які проголосували проти Ізраїлю або утрималися.

- Що означає для Ізраїлю перенесення американського посольства з Тель-Авіву до Єрусалиму?

- Це буде дуже суттєва підтримка нашої позиції того, що Єрусалим – столиця Ізраїлю. Це об'єднує всіх ізраїльтян, і ми сподіваємося, що міжнародна спільнота теж визнає цей факт. Коли США переведе своє посольство в Єрусалим, ми будемо вважати це істотним кроком у напрямку міжнародного визнання Єрусалиму як нашої столиці.

- Розкажіть про основні партнерські проекти між Україною та Ізраїлем.

- Наші відносини дуже динамічні і позитивні. Ми бачимо, як в 2016 році в кінці вересня президент Ізраїлю Реувен Рівлін відвідав Україну, в жовтні ми збирали спільну економічну комісію, в листопаді пройшов візит нашого спікера в Україну (спікер Кнесету Юлій Едельштейн, - ред.), у грудні ми очікуємо візиту прем'єр-міністра України (Володимира Гройсмана, - ред.) в Ізраїль. Спілкування відбувається інтенсивно, на дуже високому рівні. І це лише політика.

Є прекрасні контакти в економічній сфері, йдуть переговори про створення зони вільної торгівлі, угода про яку може бути укладена до кінця 2017 році. Спільна економічна комісія домовилася про спільний розвиток у цілому ряді галузей, таких як сільське господарство, туризм, телекомунікації, транспорт і так далі. У нас широке поле для обміну досвідом і спільних проектів.

- У чому полягає дискусія щодо договору про зону вільної торгівлі?

- Це тривалий бюрократичний процес. Питання не тільки в тому, що є міністерства та інші бюрократичні структури, які беруть участь у процесі. Необхідно постійно перебувати в контакті з бізнес колами, тому що їх зачіпають питання, які ми обговорюємо в рамках договору. Перемовини повинні проходити, беручи до уваги інтереси бізнес середовищ обох країн, для просування інтересів макроекономіки та бізнесу.

- Як ви оцінюєте роль міжпарламентської групи по українсько-ізраїльським відносинам під керівництвом народного депутата Георгія Логвинського?

- Є дві асоціації – Ізраїль-Україна в Ізраїлі, і Україна-Ізраїль в Україні. Це дві парламентські асоціації дружби. Парламентська асоціація Україна-Ізраїль одна з найбільших у Верховній Раді, а в асоціації Ізраїль-Україна більше членів, ніж у всьому Кнесеті. В Кнесеті 120 депутатів, а в асоціацію входять 130 осіб. Україна-Ізраїль – це дуже активне об'єднання. Вони їздять в Ізраїль, допомагають просувати різні договори, проекти, і ми дуже раді контактам з ними і задоволені спільною роботою. Наприклад, зараз був підписаний договір між Кнесетом і Радою - була підтримана ратифікація договору про працевлаштування українських робітників у Ізраїлі. Це одне з досягнень української міжпарламентської групи.

- Яким чином буде проходити працевлаштування українців в Ізраїлі?

- Є рамковий договір про працевлаштування українських громадян в Ізраїлі. Цей документ створює законодавчу базу для легальної роботи громадян України в Ізраїлі.

В Ізраїлі уряд прийняв рішення, що будь-яка робота іноземних громадян повинна реалізовуватися на базі договорів, укладених між державами. У нас в результаті з'явилися договори, підписані з рядом держав. Так як у нас з Україною дуже теплі стосунки, ми б хотіли, щоб вона була в першому ряду наших партнерів. Договір був ратифікований. Це дуже важливо. До договору є протокол, який не ратифікується, так як у нього в майбутньому можуть вноситися зміни. Цей протокол стосується імплементації договорів у сфері будівництва. Якщо буде в майбутньому інша спеціальність, то з'явиться новий протокол, в якому буде прописана імплементація договору в галузі таких-то спеціальностей. Для будівельників такий протокол вже існує. В Ізраїлі існує нестача таких фахівців.

Є ціла структура, яка буде як відбирати робітників для будівництв в Ізраїлі, так і захищати права тих, хто буде обраний. Українською службою зайнятості буде створено реєстр, в який будуть внесені всі бажаючі їхати в Ізраїль. Ці люди складуть професійні іспити, і з них буде відібрано 75% учасників списку. Інші 25% будуть чекати наступної лотереї. Головне знати, що українські робітники будуть отримувати в Ізраїлі такі ж умови праці і такий саме захист, як і ізраїльські працівникі.

- Подібні договори діють і з іншими державами і робочими спеціальностями?

- У нас є такі договору з Молдовою, Болгарією, Румунією. Ведуться переговори з Китаєм і Філіппінами. Крім будівельників, у нас є необхідність в інших спеціальностях. Ми розглянемо працевлаштування українців на ці спеціальності після завершення пілотного проекту з будівельниками.

- На якому етапі знаходиться тристоронній договір між Ізраїлем, Україною і Канадою по сільському господарству?

- Цей договір підписаний, проект діє. У цьому році було більше 300 людей, які пройшли навчання на тренінгах за цим проектом, навчившись ноу-хау в сільському господарстві. Нагадаю, що мова йде про допомогу малим фермерам по їх навчанню їх як ноу-хау не тільки в процесах землеробства, але і в економіці, виведення товару на ринок, і так далі. В тому числі, ми приділяємо особливу увагу навчанню жінок. Є фермерські господарства, де чоловік працює, а жінка сидить вдома з дітьми. Є різні можливості, як розвинути певний невеликий бізнес і продавати свою продукцію. З Ізраїлю приїжджають експерти, і передають свій досвід в цих напрямках.

- В Ізраїлі є свій досвід працевлаштування жінок з ортодоксальних хасидських родин, де чоловіки не працюють і тільки вивчають іудаїзм, а жінки сидять вдома з дітьми. І для цих жінок розроблена державна програма, як вони можуть отримати освіту і працевлаштуватися, як правило, програмістами.

- Так, це специфічна група населення, яка дуже мало бере участь в економіці країни, і знаходяться у цілому в дуже непростій економічній ситуації. Ми пропонуємо таким сім'ям залучити до роботи жінок в якості програмістів. Ця робота, яку вони можуть робити і вдома. Цей процес тривалий і успішний, але щоб повністю вирішити це питання, повинно пройти ще кілька років.

- Наприкінці листопада Україна згадувала мільйони загиблих людей внаслідок Голодомору. Для України дуже важливо, щоб Ізраїль визнав Голодомор голокостом. Коли це може статися?

- Я думаю, що ми говоримо про процес, який вже розпочався. Це питання порушувалося під час візиту спікера Ізраїлю (спікер Кнесету Юлій Едельштейн, - ред.) в Україну. Важливо, щоб було прийнято правильне рішення про Голодомор, з тієї точки зору, щоб все більше людей в Ізраїлі знали про Голодомор. Я кажу і про освітні, інформаційні процеси. Рішення Кнесету про визнання Голодомору геноцидом українців має підсумувати всі зусилля двох країн в цих напрямках.

- В інтерв'ю Styler голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що президент Ізраїлю Рівлін не згадав українських праведників під час свого виступу у Верховній Раді. Але це не відповідає дійсності, оскільки Рівлін говорив про 2,5 тисячах українських праведників. Чи буде якась офіційна реакція посольства на такі неправдиві заяви?

- Дуже важливо, щоб в кожній країні, зокрема в Україні, була проведена робота по досягненню історичної істини. Ізраїль готовий обговорити формування групи істориків, яка разом з українцями буде вивчати минуле і намагатися знайти всю правду про Голокост. Щоб результати спільного дослідження запровадити в освітній процес і в Україні, і в Ізраїлі. Ми вважаємо, що дуже позитивно, що в Україні проходить дискусія з цих питань. Те, що про це говорять, вже дуже важливо.

- З початку Майдану і АТО Ізраїль, як великий друг України, допомагав у лікуванні та реабілітації поранених українців, а також підтримував українських лікарів. Яка допомога зараз надається українським медикам і військовим?

- Сьогодні є необхідність створення в Україні центру для надання українським лікарям, експертам, соціальним працівникам та психологам можливості працювати з пораненими і постраждалими в АТО, відновлювати їх фізично, морально, психологічно, соціально. У Ізраїля величезний досвід, в тому числі, і по роботі з посттравматичним синдромом. За 2014-2016 роки ми провели в Україні понад 15 семінарів для понад 300 українських лікарів, психологів, соціальних працівників, вчителів і навіть священиків, Тому що часто у людей немає можливості звернутися до психологів, і вони звертаються за допомогою до духовних лідерів громад.

Мета центру в тому, щоб українські експерти могли отримувати підтримку і консультації прямо в Україні. Це має бути як ресурсний центр, що надає допомогу інформаційними засобами, так і тренінговий центр. Також, там має з'явитися колл-центр, куди зможуть звертатися люди, які перебувають у стані стресу. В середині грудня в Україну приїде п'ять наших кращих експертів, які проведуть свого роду workshop (семінар, круглий стіл, - ред.), мета якого – виробити спільне бачення такого проекту. Зацікавленність у проекті висловили і наші польські колеги.

Також, ми підтримуємо Україну в питаннях фізичної реабілітації. У нас є дуже великий досвід в цьому напрямку, і ми постійно ділимося ним з українськими лікарями. Наприклад, у січні в Україну приїдуть фахівці з самого великого реабілітаційного центру Ізраїлю - Бет Левінштейн. У листопаді на форумі Україна-Ізраїль була компанія ReWalk, яка створила апаратуру, яка дозволяє ходити людям, які зазвичай пересуваються в інвалідних кріслах.

- Чи бере посольство участь в збереженні об'єктів єврейської спадщини – синагог, кладовищ, оелей - на території України?

- На території України тисячі об'єктів, пов'язаних з історією єврейського народу і єврейською спадщиною. По мірі можливостей ми намагаємося надавати допомогу єврейським громадам, які намагаються зберігати ці пам'ятники. Також у збереженні цих пам'яток беруть участь наші друзі з Німеччини, Австрії та інших держав.