День пам'яті жертв Голокосту і героїв опору (на івриті "Йом А-Шоа") в Ізраїлі - це день національного трауру.
У цей день Єврейська держава вшановує пам'ять шести мільйонів євреїв, знищених німецькими нацистами і їх посібниками під час Голокосту (Шоа) в ході Другої світової війни. Відповідно до єврейського календаря Йом А-Шоа починається після заходу сонця 27 числа місяця нісана (ввечері 23 квітня 2017 року) і закінчується ввечері наступного дня.
В Йом А-Шоа скасовуються усі розважальні заходи і повсюдно проводяться церемонії пам'яті. Головна церемонія проходить в Яд Вашем і транслюється по телебаченню. Вона починається ввечері о 20.00 за ізраїльським часом і триває на наступний день. На урочистій церемонії в Яд Вашем присутні президент держави Ізраїль і прем'єр-міністр, високопоставлені гості, люди, які пережили Голокост, їх сім'ї і широка публіка. Під час церемонії вцілілі у Голокості запалюють шість факелів на згадку про шість мільйонів знищених євреїв.
Вранці наступного дня церемонія в Яд Вашем триває. Звучить двохвилинна сирена, яку чутна по всій країні. Як тільки лунає сирена, життя в Ізраїлі завмирає: припиняється робота на всіх підприємствах, люди зупиняються на вулицях, водії паркують автомобілі на узбіччях доріг і виходять з машин - всі згадують євреїв-жертв Шоа. Звуки сирени замовкають. Перші особи держави, представники організацій уцілілих в Голокості та інших громадських об'єднань покладають вінки до підніжжя шести смолоскипів пам'яті, запалених напередодні в Яд Вашем.
Церемонії пам'яті проводять і інші центри увічнення, серед них - киббуц лохам ха-Гетаот і киббуц Яд Мордехай. У школах, військових частинах, муніципалітетах, в різних установах і на підприємствах ізраїльтяни також збираються на церемонії, щоб згадати імена загиблих і вшанувати їх пам'ять. Весь день телебачення і радіо транслюють програми про Голокост єврейського народу.
День пам'яті жертв Голокосту і героїв опору 2019 відзначатиметься у четвер, 2 травня. Державна церемонія відкриття пройшла в Яд Вашем в середу, 1 травня о 20:00.
Після жахів Першої світової війни людство винесло надію на те, що подібне більше ніколи не повториться, що нової світової війни воно ніколи не допустить. Ця надія була потоптана 1 вересня 1939 року, коли німецькі армії вторглися в Польщу. П'ять років по тому, в 1944 році, ховаючись в польській Галичині, д-р Барух Мільх написав у своєму щоденнику:
«У п'ятницю, 1 вересня 1939 року, в день початку Другої світової війни, почався кінець мого справжнього життя. Події того дня і все, що відбувалося в наступні дні і роки, запам'ятаються вічною ганьбою до тих пір, поки людство існує. Одного разу, коли ми будемо розповідати нашим дітям і онукам про те, що з нами сталося, їм буде важко повірити, що люди можуть переносити такі муки і знущання. Якщо такі історії правдиві, подумають вони, тоді світ повинен припинити існувати».
Друга світова війна була найбільшою, найширшою за охопленням території і самою смертоносною війною в історії людства. Битви цієї війни йшли в різних частинах світу, перетинаючи континенти і океани, і вплинули майже на всі народи. Десятки мільйонів людей загинули, більшість з них були беззбройними мирними громадянами. Насильство і смерть залишили похмуру тінь на людстві і притупили здатність людей розпізнавати зло і протистояти моральному колапсу, якого раніше вони не могли собі навіть уявити.
В атмосфері майже повної байдужості нацистська Німеччина прагнула знищити єврейський народ. Нацистська ідеологія була заснована на екстремістському, расистському, антисемітському світогляді, яке вважало євреїв руйнівною расою, нібито отруйною, яка підриває основи людського буття. Протягом двох років після початку війни нацистської Німеччини вдалося взяти під свій контроль більшу частину Європи і Північної Африки. Військові досягнення дозволили Німеччині почати здійснення програми нацистського «бачення» світу без євреїв. «Остаточне рішення єврейського питання» не могло бути здійснено поза рамками світової війни. Нацисти прагнули знищити іудаїзм як релігію і культуру, викорінити єврейський народ і стерти з лиця землі всіх євреїв, включаючи жінок і дітей. Для єврейського народу фронти війни визначалися межами їх переслідувань, знущань і вбивств.
На території всієї окупованої Європи євреї різними шляхами намагалися брати участь у збройній боротьбі проти нацистів і їх пособників, ставали бійцями партизанських загонів, створювали єврейські підпільні групи. Півтора мільйона євреїв воювали в арміях союзників і брали активну участь військових діях.
Під час Другої світової війни євреї на окупованих німцями територіях повинні були боротися як індивідуально, так і колективно за виживання, за саме своє існування. Вони ризикували життям, продовжуючи слідувати законам солідарності і допомоги переслідуваним братам-євреям. В умовах нацистського терору боротьба за фізичне виживання включала пошук укриття і втечу, контрабанду продовольства, організацію взаємодопомоги, надання медичної допомоги. Єврейські підпільні рухи і організації по всій Європі намагалися здійснювати різні рятувальні операції, метою яких був порятунок найбільшої кількості єврейських життів.
Весь час тривала боротьба євреїв за збереження своєї єврейської ідентичності, культури і релігії. Євреї в гетто проводили підпільні освітні заходи, публікували підпільні газети і навіть вели різноманітну політичну діяльність. Релігійні євреї продовжували боротися за існування громади, за проведення молитов в "міньяне" і за, нехай чисто символічне, дотримання єврейського календаря навіть в концентраційних таборах. Єврейські пісні продовжували звучати на концертах, організованих культурними комітетами в гетто, і в лісах, в партизанських землянках або в укриттях. Малюнки, вірші та оповідання, створені в пеклі Голокосту, були заховані, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь. Так євреї прагнули пам'ятати минуле, відчувати біль сьогодення і мріяти про майбутнє.
Малюнок, особистий лист або документальне свідчення відігравали важливу роль в боротьбі євреїв за порятунок власного людського духу, навіть на порозі смерті. Це була боротьба за пам'ять. Війна проти забудькуватості і забуття. Як сказав Аарон Аппельфельд, письменник, який пережив Голокост, в Яд Вашем під час Церемонії Дня пам'яті жертв Голокосту та героїв Опору 5-го травня 1997 року:
«Щоденники, написані під час Голокосту, безсумнівно, є найбільш палючими криками, коли-небудь вираженими людською душею, крики людей різного віку, людей, сповнених віри або зовсім без неї. Це була їх остання спроба зберегти свою особистість, перш ніж вона була відібрана у їх народу».
"У кожної людини є ім'я"
При байдужому мовчанні людства шість мільйонів євреїв, серед них півтора мільйона дітей, були вбиті німецькими нацистами і їх посібниками в ході Другої світової війни. Глобальний меморіальний проект "У кожної людини є ім'я", розпочатий 32 роки тому, ставить собі за мету увічнення кожного із загиблих євреїв як особистості, унікального і неповторного творіння Божого, у якого було своє обличчя, своє ім'я, свою гідність і духовний світ. Публічне оголошення імен жертв Голокосту в Йом А-Шоа наближає всіх нас до усвідомлення жахливості вчиненого нацистами і їх посібниками на особистому індивідуальному рівні і завдає нищівного удару всім спробам ворогів Ізраїлю і єврейського народу заперечувати Голокост і стверджувати, що мільйони загиблих - це міф.
Церемонія "У кожної людини є ім'я" проходить по всьому світу в сотнях єврейських громад завдяки зусиллям чотирьох єврейських організацій - Бнай Брит, "Натів", Всесвітнього Єврейського Конгресу і Всесвітньої Сіоністської Організації. Координацію проекту під егідою президента Ізраїлю здійснює Меморіальний комплекс Катастрофи і героїзму єврейського народу Яд Вашем спільно з МЗС Ізраїлю. У самомій Єврейській державі церемонія оголошення імен загиблих стала невід'ємною частиною Дня пам'яті Катастрофи і героїзму і проходить по всій країні. Офіційні особи Ізраїлю оголошують імена мучеників в Кнесеті і в Яд Вашем.
Церемонія в Кнесеті розпочалась 1 травня 2019 року об 11 годині ранку за ізраїльським часом. Президент Ізраїлю Реувен Рівлін, прем'єр-міністр Бін'ямін Нетаніягу, голова Кнесету Юлій (Йоель) Едельштейн, міністри і депутати Кнесету зачитають імена жертв Голокосту. Свічки, в пам'ять про шість мільйонів жертв Катастрофи, будуть запалені вижившими в Голокост, їхніми дітьми і внуками.