— Пане посол, на вашу думку, як усе-таки вдалося Нетаньяху перемогти на цих виборах, адже всі прогнози передвіщали перемогу лівоцентристському «Сіоністському табору»?

— Це так. Але в Ізраїлі завжди дуже непередбачувані результати, й опитування громадської думки не завжди правильно показує, тим паче, що є дуже велика кількість людей, які вирішують в останню мить і не думають про це, зайняті іншим. Тому ці опитування не завжди показують реальну ситуацію.

— Навіть сам прем’єр-міністр Нетаньяху назвав це голосування «великою перемогою «Лікуда» і зазначив, що такий результат було досягнуто, незважаючи на всі перешкоди. А як би ви охарактеризували значення цієї перемоги для Ізраїлю, для демократії?

— Це були повністю демократичні вибори. У нас демократична система, тобто люди обирають. І вони обрали. Це означає — воля народу. Всі це приймають, у нас є коаліція і буде опозиція. Її позиція, звісно, полягає в тому, щоб політичними методами боротися проти уряду, як і в будь-якій демократичній країні. Є люди, які голосували за «Лікуд», вони задоволені. Є люди, які голосували проти, вони — менш задоволені. У нас це твердо встановлене правило демократичної гри, тому проводяться вибори і формується уряд. Завжди є такі, які менше підтримують, більше підтримують, потім через чотири роки ще раз вибори, інколи міняється, інколи — ні.

— У коментарях ЗМІ багато говорять, що буде сильна коаліція. Ви можете сказати, наскільки сильна?

— Я думаю, що зараз важко судити про якусь структуру, але від самого початку здається, що виробляється певна коаліція, у якої буде більш загальна характеристика для вироблення загального підходу. Особливих, серйозних, принципових розбіжностей між можливими учасниками цієї коаліції не буде.

— А щодо яких питань, пане посол, існує загальний підхід?

— До тих питань, які в Ізраїлі найбільш актуальні. По-перше, це питання зовнішньої політики, питання врегулювання конфлікту, економічних проблем, які у нас є. Ті питання, з якими ми стикаємося , — вони дуже-дуже серйозні. Дуже важливо те, як уряд вирішуватиме ці питання, щоб він був сильним і міг впоратися з цими завданнями. Тому що для Ізраїлю — це важливий і критичний час. І що сильнішим буде уряд, то більше можливостей впоратися з цими завданнями.

— Відомо, що Нетаньяху ставив на безпеку і невизнання Палестинської держави, а «Сіоністський табір» — на життєві питання: зниження цін на житло... Як вирішуватимуться всі ці проблеми?

— Існують передвиборні програми, і коли партія бере участь у передвиборній боротьбі, то вона ставить акцент на певні області, в яких вона зацікавлена, щоб висвітлити свої передвиборні програми. Я думаю, що всі ці партії (особливо великі) добре розуміють, наскільки важливі проблеми зовнішньої і внутрішньої політики. Я не бачу тут особливої різниці — лише питання передвиборної тактики. У кожної партії є свій підхід.

— Тобто тактика Нетаньяху — ставка на безпеку, скажімо, більше апелювала до ізраїльтян?

— Я не знаю, чи так це, але принаймні в Ізраїлі, звісно, питання зовнішньої політики і безпеки дуже важливі.

— А ось що ви скажете на заяву Герцога, головного опонента Нетаньяху, в інтерв’ю Haaretz: «Я переконаний, що лише уряд національної єдності може запобігти швидкому розпаду ізраїльської демократії і проведенню нових виборів у найближчому майбутньому»?

— Дивіться, у нас є практика такої політики національної єдності, коли є спільний уряд між Робочою партією (зараз це називається «Сіоністський табір») і партією «Лікуд». Мені зараз дуже важко оцінити можливість створення такого уряду. Але це було у минулому.

— Як надалі розвиватимуться відносини між Ізраїлем і США? Адже відомо, що Нетаньяху, будучи у Вашингтоні, викликав невдоволеність в адміністрації Обами своїми заявами, що з Іраном не можна домовлятися, не можна вірити йому, треба не дозволити Тегерану отримати ядерну зброю. А Сполучені Штати Америки є вашим головним союзником.

— У нас дуже тісні відносини із США. Це наш найсильніший і найважливіший партнер. І ці взаємини базуються на структурах, які були побудовані і вдосконалені з часом, працюють у постійному контакті й обміні. І ця система не залежить від того, хто на чолі уряду, які особистості тощо. Це все не впливає на інтенсивність відносин зі Сполученими Штатами. Я впевнений, що в будь-якому разі динаміка цих відносин, яка вже багато років працює, продовжуватиметься.

— А ось як результати цих виборів вплинуть на вирішення арабо-ізраїльського конфлікту? Адже Нетаньяху у своїй передвиборній програмі заявив, що палестинської держави не повинно існувати.

— Я думаю, що ще зарано говорити, яким буде підхід. Але думаю, що головне питання тут у тому, щоб у палестинців були лідери, у яких було б достатньо політичної волі знайти якесь рішення. На даному етапі ми не бачимо, щоб у політичних лідерів палестинської автономії була така воля. Якби вона була, то таке рішення можна було б знайти і з Нетаньяху, і з іншими, це не так важливо. У нас і до Нетаньяху були інші прем’єри і все одно цього рішення не знаходилось. Отож думаю, що головне питання тут полягає не в тому, хто прем’єр-міністр Ізраїлю, а в тому, що лідери Палестинської автономії повинні дуже чітко висловити свої наміри і довести не лише словами, але й справами, що вони хочуть знайти шлях до мирного врегулювання.

— Пане посол, можете сказати, як розвиватимуться відносини між Ізраїлем і Україною, яка після російської агресії тепер краще за всіх розуміє вашу країну, і багато хто навіть говорить, що наша країна повинна стати Ізраїлем у плані ставлення до безпеки?

— Я думаю, що для Ізраїлю Україна — це один із головних партнерів у цьому регіоні, і це не важливо, який уряд, ми продовжуватимемо дуже тісні відносини з Україною і співпрацюватимемо з Україною в різних сферах. І я тут не бачу жодних змін, ми прагнутимемо працювати тісніше й тісніше.