«Израильтяне должны открыть для себя красивейшую природу, минеральные источники и перспективные возможности украинского Закарпатья», — эта мысль проходила рефреном на встрече высокопоставленной делегации Израиля с мэром Ужгорода Виктором Погореловым.

На встрече принимали участие посол Израиля в Украине Реувен Дин Эль, депутат Кнессета Фаина Киршенбаум (Наш дом Израиль), глава департамента Евразии-1 МИД Израиля Яаков Ливне, председатель проекта «Лимуд-СНГ» Хаим Чеслер и группа израильских журналистов. Диалог мэра с израильтянами снимался двумя каналами Закарпатского телевидения.

Виктор Погорелов рассказал, что вырос в Ужгороде среди друзей-евреев, многие из которых сейчас живут в США и Израиле. Мэр заявил, что будет рад израильским инвесторам. Среди идей, обговариваемых на этой встрече, была инициатива Фаины Киршенбаум о заключении побратимства Ужгорода с одним из городов Израиля.

Отдельно звучала тема возвращения и ремонта здания бывшей главной синагоги, в которой сейчас находится городская филармония. Синагога, построенная в мавританском стиле, является шедевром еврейской архитектуры мирового уровня. В качестве варианта мэр предложил создание на первом этаже экс-синагоги музея Холокоста, а на втором этаже — продолжение деятельности концертного зала.

Посол Израиля сделал акцент на развитии медицинского туризма в Закарпатье, известного своими лечебными источниками и уникальным климатом.

Встреча израильских гостей проходила в рамках фестиваля «Лимуд-Ужгород», который проходит в этом городе с 1 по 4 ноября. На фестиваль приехали почти 650 участников из 10 стран.

ОЕОУ

Председатель Львовской областной государственной администрации Михаил Костюк провел официальную встречу с Чрезвычайным и Полномочным Послом Государства Израиль в Украине Реувеном Дин Элем. Во время встречи стороны обсудили возможности сотрудничества Львовской области и Государства Израиль в отраслях медицинского и религиозного туризма. Об этом УНН сообщили в пресс-службе Львовской ОГА.

Господин Посол отметил, что интересным к реализации может быть проект продажи целевых медицинских страховок — в частности, продажа пакета услуг по реабилитации в рекреационных зонах Львовской области.

«Мы готовы принять у себя группу из Львовской области и представить ей как работают подобные компании. У нас можно найти несколько страховых компаний, которые были бы заинтересованы и продажи таких услуг», — добавил дипломат.

В то же время Михаил Костюк отметил, что вскоре будет создана рабочая группа, которая подготовит презентацию туристических и рекреационных возможностей Львовской области и представляет эти возможности в Израиле.

«Это интересное и перспективное сотрудничество. Наша область имеет высокий потенциал для развития туризма, в том числе и рекреационного туризма. Мы заинтересованы в том, чтобы граждане Израиля приезжали к нам — на отдых или реабилитации», — отметил председатель ЛОГА.

Михаил Костюк также озвучил идею организации во Львове Почетного консульства Государства Израиль. В ответ на это Реувен Дин Элем отметил, что этот вопрос необходимо ставить на уровне Министерства иностранных дел Израиля.

ОЕОУ

Львів – Три родини з Львівської, Рівненської та Волинської областей посмертно удостоєні звання «Праведників народів світу» за те, що врятували життя євреям у роки Другої світової війни, ризикуючи власним життям і життям своїх дітей. Нагородження і вшанування українських родин відбулося у Львові. 
 
Кожна з трьох життєвих історій сімей Марії та Данила Романюків, Юстини й Омельяна Фісюків, Михайлини та Миколи Буксів набагато змістовніша й повчальніша, ніж усі цифри з книжок історії. Бо навіть війна мала людське обличчя.
​​
Ганна Романюк із Рівненщини знайшла маленьку Броню Родман у 1942 році. Привела її додому на хутір Великий Гай (Радивилівський район) і батьки, Михайлина та Микола Романюки, не вигнали дитя, знаючи, що самі можуть загинути і їхні діти. Назвали дівчинку Вірою.

«Броня ніколи не жила у хліві, а була з нами у хаті, я вчила її української мови, ми разом ходили за ручку, вчилася співати. На нашому хуторі було три хати. Всі знали, що ми маємо єврейську дівчинку, але ніхто не видав. Хоча німці стояли у нас під стодолою. Як ми вижили, знає лиш Господь», – розповіла Ганна Романюк.
 
Коли прийшли радянські війська, євреї, які чудом вижили, почали виїжджати з України. Броня, яка втратила батьків, потрапила з іншими євреями до Польщі, а потім вже до Ізраїлю. Романюки шукали дитину, хотіли дізнатись, як у неї склалося життя, але нічого так і не довідались у радянський час.

Але доля була прихильною, як до врятованої дівчинки Броні, так і до українців. «Ми весь час відчували якесь Боже благословення, все гарно складалося у житті, всі здорові. У мене діти та четверо онуків. За такий вчинок – велика вдячність від Бога. Я дуже щаслива, що Броня мене знайшла, що ми побачились, вона все пам’ятає, кожну стежину у селі», – каже Ганна Романюк.
 
​​Праведники – це люди, які вознеслись 
 
Не менш вражаюча історія родини Омеляна та Юстини Фісюків, які врятували Ліпу Мендельсона і чотирьох його дітей. Своїм життям і життям десятьох дітей ризикували у роки війни й Микола та Михайлина Букси зі Львівщини, які допомогли вижити єврейській жінці і її дітям. Їхня онучка Ольга Артемович отримала відзнаку своїх бабусі і дідуня. Вона пригадала. Як її батько, якому у ті важні часи було 12 років, розповідав їй про врятованих євреїв, сподівався на зустріч із ними.
 
Праведники – це люди, які вознеслись над світом, це духовні люди, наголосив посол Ізраїлю в Україні Реувен Дін Ель. Щороку до меморіального музею Яд-Вашем в Тель-Авіві надходять десятки листів від врятованих людей. Поряд із музеєм, у парку біля кожного дерева – табличка з іменем Праведника.
 
«Дуже часто, коли мова йде про друге-третє покоління, ці звернення важко довести. Але ми нічого не відкладаємо у бік і розслідуємо. Це наш обов’язок і глибока вдячність перед іншими людьми і державами, які подарували життя євреям», – каже посол.
 
Україна за чисельністю відзнак, а їх понад 2400, посідає четверте місце в світі після Польщі, Голландії і Франції. Списки Праведників складаються не за етнічними ознаками, а по країнах. Оскільки Україну не вважали у роки війни незалежною державою, то чимало Праведників із Західної України можна знайти у списку Праведників Польщі.