– Ви посол Держави Ізраїль в Україні вже протягом року, трошки довше. Коли ви приїхали, ви зустріли України в одному стані, сьогодні Україна вже в іншому стані. Ви помітили кардинальні зміни, це були повільніші невеликі зміни і якого роду ці зміни, про що вони?
– Я думаю, що Україна знаходитися всередині певного процесу. Цей процес динамічний, він рухається повільно. Іноді є кроки, які можна бачити як крок назад, замість того, щоб крок вперед. Але загалом рух, як мені здається, є. Це рух по європейському вибору України. Я думаю, що переважна більшість населення тут розуміє важливість цього вибору і готова йти в цьому напрямку. Понад те, тут є певне відчуття приналежності до держави. Я розумію, мене тут не було раніше, тому мені важко судити, наскільки я розумію, що люди відчувають, що вони пишаються бути українцями. Це дуже важливий розвиток і його важко переоцінити. Мені здається, що це залишається підставою для дуже великої надії, що Україна вийде з цієї кризи і рухатиметься вперед.
– Тобто ви бачите так, що соціум сам по собі розвивається. Безумовно, ви бачите те, що ми як українці більше цінуємо приналежність до нашої держави, так? Те, що ми українці. А сама держава, самі державні апарати, інституції, вони теж розвиваються?
– Я думаю, що тут є різні реформи, є певні просування. Ми це теж часто зустрічаємо. Тут є дуже багато урядовців, з якими я зустрічався, які дуже хороші люди, дуже висококваліфіковані, які мають ясне уявлення, куди Україна повинна рухатися тощо. Я думаю, що так, звісно, тут потрібно зрозуміти, що це дуже тривалий процес і що тут необхідні, можливо бути в певних галузях, ще серйозніші заходи, щоб цей процес був посилений.
– За ваш рік тут, помітивши розвиток соціуму, чи змогли ви звернути увагу на те, що ми як українці можемо почуватися й розчарованими у тому числі тим, що не всі обіцянки були виконані? Що шлях все ж таки більш тернистий, ніж хотілося б. І ось з цим розчаруванням, як ви думаєте, що нам українцям робити?
– Я думаю, що розчарування є нормальним явищем. Думаю, якщо в будь-якій західній державі взяти інтерв'ю у якоїсь пересічної людини – вона теж буде розчарована своїм урядом. Завжди прагнуть кращого. І це дуже важливо, щоб завжди прагнули кращого, щоб була якась сила, щоб люди ніколи не були цілком задоволені. Тому що якщо людина цілком задоволена, це веде до певної стагнації. Тож звісно, я не порівнював Україну із західними державами, тут є різні проблеми, але проблеми завжди є і завжди будуть. Важливо, щоб був якійсь рух для того, щоб ці проблеми поступово вирішувалися.