Ця поїздка передбачала відвідування відомих ізраїльських оборонних підприємств. У Посольстві Держави Ізраїль в Україні дуже зраділи, дізнавшись, що у мене інженерна освіта. Повинен зізнатися, що я давно мріяв побачити ізраїльську оборонку із середини, оскільки я попрацював 20 років на великому оборонному підприємстві в Києві і пізніше п’ять років висвітлював діяльність військово-промислових комплексів світу в агентстві Defense Express.

У кожної держави і кожного народу різне ставлення до космосу. Одні країни вважають членство в космічному клубі демонстрацією власної важливості, другі — елементом стримування проти сусіда або навіть як елемент шантажу, інші не можуть дозволити такої дорогої розкоші. Ізраїль вважає цю сферу найважливішою як для гарантування власної безпеки, так і отримання прибутку від космічної діяльності. І підтвердженням такої уваги до космосу є проведення в Ізраїлі щорічної Міжнародної космічної конференції, яка носить ім’я Ілана Рамона. Конференцію було названо на честь першого ізраїльського космонавта, що загинув 1 лютого 2003 року під час виконання місії на борту шатла «Колумбія». Традиційно конференція відкривається зі вшанування Ілана Рамона, який став кумиром для багатьох ізраїльських дітей.

 

До участі у цьогорічній VIII Міжнародній космічній конференції, яка тривала з 29 по 31 січня у Тель-Авіві, було запрошено глав національних космічних агентств 12 країн, зокрема главу НКАУ Юрія Алексєєва. Міністерство закордонних справ Ізраїлю також запросило для висвітлення роботи конференції та діяльності провідних ізраїльських оборонних підприємств журналістів від України, Бразилії, Норвегії, Нідерландів, Норвегії, Чеської Республіки. Причому акцентували на ізраїльській космічній галузі.

 

ІЗРАЇЛЬСЬКА КОСМІЧНА ГАЛУЗЬ Є ДОСИТЬ ВІДКРИТОЮ. АВТОРУ РАЗОМ ІЗ ГРУПОЮ ІНОЗЕМНИХ ЖУРНАЛІСТІВ ПОКАЗАЛИ, ДЕ ЗБИРАЮТЬ СУПУТНИКИ І ТЕСТУЮТЬ ЇХНІ КОМПОНЕНТИ. БІЛЬШЕ ТОГО, НАМ ТАКОЖ ДОЗВОЛИЛИ СФОТОГРАФУВАТИСЯ НА ТЛІ СУПУТНИКА, ЯКИЙ БУДУЮТЬ У РАМКАХ СПІЛЬНОГО ІЗРАЇЛЬСЬКО-ФРАНЦУЗЬКОГО ПРОЕКТУ VENµS

 

І справді вона є унікальною. Про це говорить такий факт: ізраїльтянам доводиться запускати супутники в сторону заходу, а не сходу, тобто проти обертання Землі, що на третину чи навіть більше збільшує затрати для пуску ракетоносія. З цього приводу глава ізраїльського космічного агентства (ISA) Ісаак Бен Ізраелі сказав: «Коли нас запитують, чому запускаємо супутники в сторону заходу, ми відповідаємо: тому що вивчаємо фізику на івриті». Дійсно, на івриті пишуть справа наліво, на відміну від більшості інших мов. Насправді, як відомо, Ізраїль змушений був запускати супутники на захід, тому що на сході ця країна межує з ворогами, отже, не може здійснювати запуск носіїв у цей бік.

 

Бен Ізраелі зазначив, що в центрі нової національної цивільної космічної програми — дослідження використання космосу для збереження життя на землі і кращого розуміння всесвіту. «Ізраїль розглядає космос як технологічний стимул, ключ до сучасного суспільства та передової, основаної на інформації економіки, а також як ресурс залучення висококваліфікованих професіоналів», — наголосив він.

Зі свого боку генеральний менеджер відділення MBT Space Israel Aerospace Industries Ltd Офер Дорон зазначив, що космос для Ізраїлю — це не лише безпека, а стимул до пізнання того, що знаходиться за межами. За  його словами, досягнення в цій сфері дають також поштовх для розвитку промисловості, науки і освіти.

Характерно, що Ізраїль відверто, за допомогою цієї конференції в тому числі, пропагує свої досягнення в космічній сфері, з одного боку таким чином приваблюючи більше покупців космічної продукції у світі, а з другого — заохочуючи все більше молоді обирати науку для майбутньої кар’єри.

На конференції було дуже багато учнів та солдат. Перші потрапили сюди завдяки тому, що у вільний час під час канікул вони проходять курс із вивчення точних наук, зокрема астрофізики, а другі — тому що служать у військах, які так чи інакше пов’язані з космосом або авіацією і тим самим виявляють інтерес до цієї галузі поза службою.

 

В одному з холів інституту Фішера було розгорнуто виставку провідних ізраїльських кампаній, що задіяні у космічних розробках. Свої стенди мали американське космічне агентство NASA, європейське космічне агентство CNES, італійське ASI, датське DTU-Space і норвезьке NSC.

 

На жаль, тут не було стенду Національного космічного агентства України. Невже українській космічній галузі немає чого продемонструвати чи принаймні немає потреби нагадати про себе? І дивно те, що з незрозумілих причин не взяв участі у панелі «Космічні дослідження — глобальне бачення і майбутні плани» директор НКАУ Юрій Алексеєв, який був на прийнятті, що відбулося напередодні відкриття конференції. Невже він не хотів подискутувати на тему розвитку космосу разом із главою NASA Чарльзом Болтоном, главою CNES Янніком д’Ескартом та главою ізраїльського космічного агентства Ісааком Бен Ізраелі.

 

Як стало відомо автору, Алексеєва очікували в MBT Space Israel Aerospace Industries Ltd і в ізраїльському космічному агентстві. Але він так і не з’явився на заздалегідь заплановані зустрічі і не повідомив, що трапилося. Співрозмовники сказали автору, що вони переживають, чи нічого не сталося з главою НКАУ. В самому агентстві «Дню» сказали, що на даний момент глава НКАУ перебуває у відрядженні.

 

І загалом протягом двох днів конференції Алексеєва та групи, що його супроводжувала, не було помічено на космічній конференції. Тут був лише заступник генерального конструктора КБ «Південне» Олександр Кушнарьов із перекладачем, яка перекладала на англійську мову його доповідь «Маяк — нове сімейство космічних носіїв». Кушнарьов виступав російською мовою, і можна сказати, не розповів нічого нового, бо всю цю інформацію можна знайти в Інтернеті. Та й кого може зацікавити інформація про те, що КБ модернізує, вдосконалює розробки 1980-х років.

 

Слід зазначити, що всі ізраїльські науковці виступали на івриті, гості — англійською мовою. Можливо, тому делегація НКАУ і не брала участі в конференції або через якусь іншу причину вирішила, що цей захід не вартий їхньої уваги. Але ж як тоді зрозуміти таку поїздку, це що, «космічний» туризм за гроші ізраїльської сторони? А з іншого боку, це можна розуміти так, що нашим чиновникам від космосу немає чого сказати.

 

А насправді, побувавши на конференції та відвідавши ізраїльські космічні агентства, вони могли б багато чому повчитися. Чи принаймні з перших вуст дізнатися, чим займаються їхні колеги, які нові космічні розробки з’явилися або над чим працюють інші країни, домовитися про співпрацю, що зробило казахське космічне агентство, підписавши угоду з ізраїльським. Та навіть поцікавитися тим, як у Ізраїлі заохочують учнів, в тому числі навіть дошкільнят, до вивчення та дослідження космосу, астрофізики та інших точних наук.

 

На це запитання цікаво відповів Ісаак Бен Ізраелі. Він, зокрема, сказав, що, згідно з дослідженнями, у дітей найбільший інтерес викликає космос, на другому місці — робототехніка, а потім динозаври. «Тому перед нами зараз стоїть завдання — зробити робота-динозавра і запустити його у космос», — пожартував Бен Ізраелі.

 

Тим часом директор Інституту стратегічних досліджень авіації та космосу ім. Фішера, бригадний генерал у відставці Асаф Агнон на прес-конференції для журналістів сказав, що в Ізраїлі почали знайомити дітей із точними науками у садочку. «Ми їм показуємо, що наука — клас, вони можуть себе проявити, і все це робимо, щоб якомога більше людей ставало інженерами, науковцями», — наголосив він.

 

До речі, учні з великою увагою слухали виступ американського астронавта, полковника Ренді Брезніка, який цікаво розповів про те, як космос, точніше дослідження в космосі, використовують у медицині.

 

Ще з більшою увагою вся аудиторія слухала про останні відкриття з планети Марс за допомогою марсохода Curiosity. Один з керівників цієї місії в NASA Джон М. Грунсфельд продемонстрував кадри спуску космічного апарата на Місяць і зокрема реакцію сотні працівників, причетних до підготовки цього польоту.

 

Досить цікавим був виступ професора тель-авівського університету Еял Бен Дора, який розповів про те, як високоспектральні зображення з космосу допомагають виявляти якість води, ґрунту, бачити, коли рослини є хворими і навіть те, чи є міцними бетонні стіни. За його словами, людям треба починати у кубічному вимірі, тоді вони зможуть побачити далі в галактиці.

На прикладі Ізраїлю видно, що ця країна має мету і знає, як її досягти. Змушені були запустити супутник проти обертання Землі — зробили. Треба було через це робити супутники легшими — зробили. І зараз на орбіті Землі — 6 ізраїльських супутників, причому деякі з них працюють і досі, хоча закінчився плановий термін експлуатації. Захотіли захистити громадян країни від ракет типу «Град», що їх запускають бойовики ХАМАС із сектору Газа — зробили «Залізний купол», який довів свою ефективність наприкінці минулого року.

 

А ми в Україні, на жаль, так і не знаємо, яку мету має наше Національне космічне агентство і головне — чи здатне воно її досягти. Тим більше, що буквально в минулу середу на одну космічну країну стало більше. Південна Корея здійснила перший запуск супутника власним носієм. Очевидно, тепер від цієї країни навряд чи можна очікувати замовлень на запуск супутників, що мало місце раніше. Більше того, зросте конкуренція в цій галузі, і виникає питання: чи витримає її українська космічна галузь, яка, схоже, спочиває на лаврах старих розробок у той час, як світ змінюється, і з кожним роком це відбувається все швидше і швидше.

 

Фото надані автором